4 листопада 2015 р. у школі відбувся                          ВЕЧІР- РЕКВІЄМ

   

«Герої не вмирають.

Просто йдуть…»

 

                                                                                                               Підготували: педагоги організатори

                                                                                            Гостюк М.Ю.

                                                                                    Скуматчук О.Б.

Вечір-реквієм «Герої не вмирають……                                                                                 Просто йдуть….»

 

Мета: вшанувати пам'ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.

Оформлення:  дошка пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи  «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…», список прізвищ героїв  з фото), на підлозі надпис із маленьких свічок «Героям слава», стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої  матері, свічка, квіти з чорною стрічкою.

Форма роботи: вечір-реквієм

 

(Звучить «Молитва за Україну», діти запалюють свічки для надпису «Героям Слава»)

 

Педагог-організатор.    «Минуло 2 роки. Роки важких втрат, болю і випробувань. Минуло 2 роки від подій, які назавжди змінили країну і кожного українця. Подій, які залишили в минулому мирне розмірене життя. Листопад 2014 року закарбувався в історичній пам’яті нашого народу назавжди. Вся Україна і весь світ стали свідками холодної жорстокості катів і щирого, чистого, світлого, відчайдушного пориву повстанців. Людей з дерев’яними щитами, які гинули від снайперських куль професійних вбивць. Такою є ціна нашої свободи. Кривава жертва мирних людей. Принесена на жертовник заради майбутніх поколінь. Небесна сотня – це найсвятіший образ новітньої України. Спомин Героїв Небесної сотні це не привід для виступів і політичних диспутів. Тут не може бути красномовства. Не слова, а дії потрібні Україні і українцям.. Вірю, що країну об’єднає праця заради майбутнього і молитва за наших Героїв. За нашу небесну охорону. Ми у вічному боргу перед їх найсвітлішою пам’яттю»

 

 

Учень 1                           "Боротьба не за щастя  вже навіть іде —за життя!

                                           Бо його забирають.

                                          Нас Надія веде, нас ідея веде

 За свободу для рідного краю.

 

Учень 2                         Українцю, поглянь, там побили жінок!

          Глянь, вже люди ховаються в храмі!

         Де таке ще траплялось, коли це було

   Аж в такому нестерпному стані?..

 

Учень 3                          Так чинили лиш варвари, злісні хани,

          Лиш від них люди в церкві ховались.

          А сьогодні це власні привладні пани

         Вже над нами так само знущались!"

 

Ведучий 1.  Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.

 

Ведучий 2.  І саме тут, сьогодні, скажемо «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!»

Чи знає мама, чи знає тато, 
Що син нівечить і б'є людей, 
Що він криваву несе зарплату, - 
Вона на гірких сльозах дітей. 

У листопаді під самий ранок, 
Коли і місяць на небі спав, 
Напав на діток чийсь син чи тато 
І, наче, нелюд їх побивав. 

А вдома мати, а вдома мати 
Чекає сина, бо він - герой. 
Від зла він має всіх захищати, 
Не знає мати, що син лл'є кров. 

.

 

Ведучий 1.  Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій: Голодомор 1932-33 рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни. 18-20 лютого 2014 року відбулося силове протистояння між  силовиками та протестувальниками, де загинуло більше сотні людей. Їх назвали Небесною сотнею. А 20 лютого – це День Героїв Небесної сотні.

 

Учень 4

 Моя хата не скраю
Тому і вмираю
 я за Україну,
ЇЇ честь та славу
.
Пробач мені
, мамо, що тебе покидаю,
Бо мушу йти на війну
Проти осатанілої зграї
.

 Хто зна, чи вдасться мені тебе ще побачить
Та я сподіваюсь
,
Що одного ранку прокинешся
Та й мене пробачиш
.

Учень 5 

                        
Пробачиш та й заплачеш
,
Сліз не жаліючи, об
миєш ти ними усю Україну,
Україну нову, сильну
,
В якій брат за брата 
Йшов під кулі навпростець
,
Не
боячись ката.
Ти подивишся навколо
- 
Все не так
, як було.
Хоч мене й немає поруч
Знай, що я, сумую…

 

Ведучий 2. Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні. Ми бачимо, що серед них є і наші земляки, це – Богдан Шлімкевич, Дмитро Пацино Василь Ткачук, Олег Савіцький     .

 

 

Учень 6                          

Під прапором стояли – під прапором й спочили.
Прийми, о Господи, своїх синів!
За України волю їх убили
В шалений жар тривожних днів.
В той час, як небо димом затягнулось,
Як змерзлі руки прагнули вогню,
Упились кров’ю кат і його свита,
Споївши нею й всю свою сім’ю.

Учень 7    

                      
Та ми усі від Бога люди.
Живем надіючись, не боячись.
Чи ми запам’ятаєм, чи забудем,
Як наш народ топтали, сміючись?

Учень 8

                         

Мамо, я живий, лиш закриті очі....
І серце не б`ється, не вирує кров...
Ти тільки не плач, знай - всі дні і ночі
Я буду поруч - в грудях, де живе любов!

Учень 9       

                
Ти пробач мене, мамо, за гіркії сльози,
За ту біль, і той жаль, що я наробив.
Я ж хотів лише миру, добра і свободи...
А мене за це ворог безжалісно вбив.

Учень 10                          

Не жалій, моя нене, що я не вернуся,
Не кляни ворогів! Нехай судить їх Бог!
Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся,
Ти лишень свої очі здійми до зірок!
 

 

Ведучий 1.  Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі. Люди висвітлюють свої почуття через картини, пісні, вірші.

 

Учениця                                           

                                                  Вони боролися за нас(Володимир Вас.)

Вони боролися за нас,

Не тільки ветерани,

Щоб був в країні нашій лад

Стояли на майдані.

Їх всіх і били й катували,

Й погрозами лякали.

Та цього владі було мало -

Найкращих повбивали.

Їх пам’ятники квітами покриті,

Про них всі завжди будуть пам’ятати.

Вони для нас добро зробили,

За що їм довелося помирати.

Ці люди всі були найсміливіші -

Вони стояли за своє аж до кінця.

Їх родичі були найщасливіші,

Поки до них не прислано було гінця

З жахливою новиною страшною.

Тож пам’ятаймо цих людей ми,

Бо за нас з тобою

Вони безстрашно полягли грудьми.

 

Ведучий 2.  

Вгорі прекрасні зорі, що палають...
Будь-ласка, наші душі вбережи!
Хай кожну ніч нам Янголи співають,
Ти ж своє милосердя покажи.

 

 

Ведучий 1. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі. Тисячі солдатів загинули в зоні АТО на Сході України. Верховинщина втратила теж чотирьох своїх Героїв, які загинули за нас...

 

 

Танець з свічками(Таміла Іван.)

 

 

Обірвалося життя, обірвалося умить,

Вже душа у небо летить.

Молоді і повні сил полягали до могил

Замість того, щоб далі жить.

Вибрав Бог саме їх з-поміж інших усіх

І забрав в обійми свої.

Полягти у бою за вітчизну свою –

Це найбільша честь на землі.

 

Щоб не марно пролилась молода їхня кров, -

Об'єднаймо наші серця.

Через гнів, через страх, через біль у очах

Треба далі йти до кінця.

 

 

 

 

Учень 11

 У нашій пам'яті Ви назавжди лишились,
Історія одна, і Ви - її частина.
Ви тільки знайте, браття, ми за Вас молились,
І молимось: за Вами - ненька Україна! 
Вже не повернеться додому той хлопчина,
Що його вчора тільки мати відпустила,
Поцілувала, тихо мовивши: "Іди, дитино,
За щастя України, бо вона - єдина".
Казала мати берегти себе. Але даремно,
Бо хлопець був готовий йти безстрашно,
Аби лише країна, котру так кохав страшенно,
Не стала на коліна, а боролася відважно.

Учень 12   

                      
Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,
Відкривши очі, він відчує повну волю.
Але та куля, в день зимовий, на світанку,
Перехопила подих та змінила долю.
Хлопчина вірив, що колись, одного дня,
Розкаже син йому, як любить Батьківщину.
Хіба він знав, що борючись за це щодня, 
Все доведеться відпустити в мить єдину.
Так. Той хлопчина, він не знав тоді,
Що нелюд пострілом прицільним забере життя.
І браття хлопця, українці, у біді,
Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.

Учень 13 

                        
Але ж душа
, душа Героя вічно лине!
До тебе наші сльози, молитви, зізнання!
Повір, хлопчин
о, наша пам'ять не загине,
Як і омріяні тобою  воля та кохання.
Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
І сльози
, бо ти, хлопче, словом вже не з нами.
Але в думках  ти поруч, і не згасне свічка,
І линуть буде
"Слава Україні!"  над ланами.

 

Пісня ("Прокидайся")

 

Ведучий 1. Пробач мені, мамо, що одягнув тебе у чорную хустину.

                   Ти віддала мене взамін за нашу рідну, вільну, чесну Україну.

Ведучий 2.  Героям Майдану, впавшим мертвими за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.

(Хвилина мовчання під мелодію гімну Небесної сотні «Пливе кача»)

 

Всі учасники читають молитву за Україну

 

Мати Божа, Царице Небесна, спаси і збережи Україну. Покрий Святим Твоїм омофором українських солдатів,волонтерів і всіх тих, хто захищає Вітчизну. Будь Заступницею і Захисницею для них кожну хвилину. Хай Твій Покров стане міцнишим за сталь і його не зможе пробити ні куля, ні осколок, ні жодна вража зброя. Зроби Захисників України невидимими і неуязвимими для ворога, для снайпера, для вражої техніки. Во ім"я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

  

Ведучий 1 А ми вам бажаємо всім світлих днів, мирного неба і нехай вам щастить. Дякуємо за увагу!

 

Танець

 

 ПРОФІЛАКТИКА БУЛІНГУ В УЧНІВСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Бельмега Оксана Володимирівна, практичний психолог

Великоходацької ЗОШ І-ІІ ступенів

 

Мета: ознайомити учнів з поняттям, формами та структурою булінгу; виховувати почуття емпатії та переживання до дитини, яка зазнає насильства; розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навики відповідальної та безпечної поведінки.

 

Структура тренінгу

№ з/п

Вид роботи

Час, хв

Ресурсне забезпечення

1.

Привітання учасників

5 хв.

 

2.

Вправа «Знайомство»

10 хв.

Квіти, ручки

3.

Вправа «Правила роботи»

5 хв.

Плакат «Правила роботи»

4.

Вправа «Мої очікування»

5 хв.

Плакат "Фруктовий кошик", липучі стікери у формі фруктів, ручки

5.

Інформаційне повідомлення "Що таке булінг"

7 хв.

Мультимедійна презентація

6.

Вправа «Відгадай, хто»

10 хв.

Ілюстративні картки, ватмани, маркери

7.

Вправа «Чарівний мішечок»

10 хв.

Стікери, мішечки, цукерки

8.

Гра-розминка «Хто зайвий»

5 хв.

Атласні стрічки

3 кольорів

9.

Вправа «Чому так стається»

15 хв.

Картки з зображенням стріли, мішені та ока для поділу учасників на 3 групи, ватмани, маркери

10.

Вправа «Скринька безпеки»

15 хв.

Відривні стікери, скринька, фломастери або ручки, загальні рекомендації

11.

Вправа «Я зможу допомогти»

За наявністю часу

Картки з ситуаціями, ватмани, фломастери

12.

Підведення підсумків

5 хв.

 

 

1. Привітання учасників.

Мета: повідомлення теми заняття, установка на роботу.

         Тренер. Доброго дня, шановні учасники тренінгу. Сьогодні ми з вами тут для того, щоб обговорити важливу тему - тему насильства та жорстокості серед учнів.

         Кожному з нас, хоча б раз у житті доводилося зіткнутися з насильством. Воно могло застосовуватися проти вас самих, ви могли бути свідком, або самі ставали тими, хто ображає. Ми поговоримо про насильство та жорстокість, які направлені на одну дитину. Це явище називають булінгом. Сьогодні ми спробуємо зрозуміти почуття жертви булінгу та поведінку агресора. І найголовніше, разом знайдемо шляхи допомоги постраждалій дитині та спробуємо убезпечити себе, щоб не зіграти одну з ролей у булінгу.

         Сподіваюся, вам буде цікаво та пізнавально і ви з користю проведете час.

 

2. Вправа "Знайомство"

Мета: підвищити рівень згуртованості групи, допомогти учасникам тренінгу краще пізнати один одного, створити сприятливу атмосферу.

         Тренер. Пропоную познайомитися в такий спосіб. Кожен по черзі називає своє ім'я (записати своє імя на квіточці) та одну позитивну рису характеру, яка вас найкраще презентує. Риса має бути названа на будь-яку букву з вашого імені.

 

3. Вправа "Правила роботи"

Мета: організація групи та створення можливості ефективної роботи.

         Тренер. Для того, щоб наша робота була ефективною, пропоную прийняти наступні правила, яких ми будемо дотримуватися впродовж нашого заняття.

         ПРАВИЛА РОБОТИ:

1. Говорити від свого імені.

2. Бути доброзичливими і активними.

3. "Піднята рука".

4. Один говорить - усі слухають.

5. "Тут і тепер".

6. Обговорювати дію, а не особу.

7. "Вільна нога".

8. Конфіденційність.

         Запитання до групи:

1. Чи згодні ви з правилами?

2. Чи маєте ще якісь пропозиції?

 

4. Вправа-очікування "Фруктовий кошик"

Мета: формування власної мети діяльності, мотивація та усвідомлення власної відповідальності за досягнення певних результатів.

         Тренер. Наша наступна вправа називається Фруктовий кошик. Пропоную вам на фруктах, написати, а потім озвучити, що ви чекаєте від нашої зустрічі і прикріпити їх до нашого кошика.

 

5. Інформаційне повідомлення "Що таке булінг"

Мета: ознайомити учасників з поняттям булінгу, соціальними ролями у булінгу та стилями їх поведінки.

         Тренер. Сьогодні серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми один до одного.

         Останніми роками визнано поширення такого явища, як шкільний булінг. Отже, що це таке: булінг у перекладі з англійської - хуліганити, грубіянити, визначається, як утиск, цькування, дискримінація. Це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи дітей до іншої дитини або дітей.

         4 головні компоненти булінгу:

- агресивна і негативна поведінка;

- здійснюється регулярно;

- відбувається у відносинах, учасники яких мають неоднакову владу;

- така поведінка є навмисною.

 

         Форми шкільного булінгу:

         фізичний (умисні штовхання, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень та ін.);

         психологічний (насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість)

         Соціальна структура булінгу:

         переслідувач (кривдник, агресор);

         постраждала дитина (жертва);

         спостерігач.

         Зараз ми можемо пригадати, що можливо кожен з нас мав якусь свою роль у булінгу. Наприклад був спостерігачем, але при цьому не задумувався, що є безпосереднім його учасником.

         Як розпізнати жертву:

         діти, які не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків;

          невпевнені в собі діти, замкнуті, мовчазні;

         діти, які мають руде волосся, повні чи худі;

         діти, які уникають певних місць у школі (наприклад, на перерві сидять у класі);

         діти, які часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.

Як розпізнати агресора:

         якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших;

         виділяються зовнішністю, манерою поведінки, одягом;

         вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дітей та дорослих;

         не дуже гарно вчаться;

         мають досить велике коло друзів або однодумців та ін.

Як розпізнати спостерігача:

         діти з кола кривдника;

         однокласники;

         випадкові учні або ін..

Наслідки булінгу можуть бути різноманітні. Їх жертви зазнають чимало страждань. Це і зниження самооцінки, поганий сон та апетит, тривожність, вживання алкоголю, паління, думки про самогубство та інші.

Отже, як бачимо явище булінгу є поширеним, але в наших силах його зупинити і не лишатися осторонь. Адже слід пам'ятати, що сьогодні ти - спостерігач, а завтра - жертва.

 

6. Вправа Відгадай, хто

 

Мета: навчити учасників тренінгу розпізнавати соціальні ролі булінгу.

         Тренер. Зараз ми з вами об'єднаємося у 3 групи.

         Завдання для кожної групи однакове. Ви отримаєте однакову кількість картинок  і спробуєте серед них віднайти жертв булінгу, агресорів та спостерігачів. Кожна група представить свої напрацювання і пояснить, чому вона так думає.

 

7. Вправа "Чарівний мішечок"

Мета: надати можливість учасникам відчути переживання, які виникають у жертви булінгу, виховувати почуття емпатії. Зняти неприємні емоції.

         Тренер. 

         Зараз кожен з вас запише негатавну емоцію, про яку подумав, і вкине її у чарівний мішечок. А з іншого мішечка візьме собі позитивну емоцію.

Питання для обговорення:

1. Чи важко було виконувати вправу?

2. Що ви при цьому відчували?

 

 

 

8. Гра-розминка "Хто зайвий"

Мета: активізувати учасників, зняти неприємні емоції від попередньої вправи, підготувати до подальшої роботи.

         Тренер. Зараз я забираю один стілець. Всі ви, за моєю командою, будете рухатися по колу. По команді: "СТОП" ви повинні знайти собі місце для того, щоб сісти. Це не обов'язково має бути ваш стілець. Той, хто залишиться  стояти - вибуває з гри.

         Після гри. Чи звернув хтось увагу на стрічки, які висять на 3 стільцях? Ці стрічки означають певну соціальну роль у булінгу. Звертаю вашу увагу на те, що дехто з вас, несподівано, встиг побувати у певних ролях. Так, може трапитися з вами і у житті: "Ви не очікуєте, а опиняєтеся у ролі жертви чи можливо агресора".

 

9. Вправа "Чому так стається"

Мета: зʼясувати причини поведінки учасників булінгу.

         Тренер. Ви всі бачите у мене різних кольорів та розмірів картки. Зараз кожен з вас вибере картку. З іншої сторони там є зображення, але ви не можете дивитися самі, що там і показувати комусь з учасників. Картки відкриваєте за моєю командою. Прошу обʼєднатися у групи за малюнками, які є на картках. Дякую. А тепер, як ви думаєте, що означає "стріла?" (агресор), "око" (спостерігач), "мішень" (жертва). Ви знову, мимоволі отримали ролі. А зараз кожна група буде мати своє завдання.

         Група "агресорів" спробує написати причини, які спонукають кривдника себе так поводити.

         Група "жертв" спробує написати причини, чому діти стають легкими мішенями для кривдників.

         Група "спостерігачів" пише причини, чому спостерігачі часто не вмішуються у процес булінгу.

 

10. Вправа "Скринька безпеки"

Мета: формувати в учнів навики відповідальної та безпечної поведінки, спонукати підлітків до пошуку шляхів захисту у небезпечних для них ситуаціях.

         Тренер. Завдання вправи полягає у тому, що кожен з вас повинен подумати і написати:

1. Як захистити себе від булінгу.

2. Що повинна робити дитина у ситуації булінгу.

         Озвучивши свої рекомендації, вкинути їх у спільну "скриньку безпеки".

Тренер записує на ватмані всі, запропоновані дітьми, варіанти.

Рекомендації:

1. Зберігай спокій, дій хоробро та обійди ситуацію.

2. Стримуй гнів.

3. Говори спокійно і впевнено - дай агресору можливість зупинитися.

4. Звернися по допомогу до дорослого, якому довіряєш (це може бути вчитель, психолог чи соціальний педагог).

5. Повідом про булінг когось із дорослих анонімно.

6. Поговори про це з своїм братом, сестрою, знайомими.

7. Відійди в сторону. Це не ознака слабкості!

8. Усунь провокативні фактори.

         ПАМʼЯТАЙТЕ!

Ви маєте право відмовитися робити те, до чого вас примушують силою або образливими, злими словами.

Ваша власність належить тільки вам.

Ви маєте право на допомогу.

• Кожна дитина має право жити вільно, у безпеці, відчуваючи тепло і любов!

 

11. Вправа "Я зможу допомогти"

Мета: вироблення навичок безпечної поведінки у конкретній ситуації, пошук шляхів захисту у ситуації булінгу.

         Тренер. Ви залишаєтеся працювати у підгрупках. Кожна підгрупа отримає певну ситуацію, де здійснюється насильство. Ваше завдання полягає у тому, щоб допомогти жертві та знайти для неї шляхи захисту та безпечної поведінки. Допомогою вам може бути наша "Скринька безпеки" та рекомендації, про які ми говорили у попередній вправі.

         Ситуація 1.

         Вона як завжди сиділа за партою, хоча всі її однолітки метушилися та галасували під час перерви. Світлана спостерігала щодня одну й ту саму картину: дівчатка весело сміються, жартують та кокетливо поглядають на хлопців. Звичайно, адже вони не носять цих потворних окулярів та брекетів на зубах. Через них вона терпіла стільки знущань та насмішок серед однокласників..! Тільки вдома вона могла насолодитися любов’ю та теплом, яке дарували їй її батьки.

         Порожній клас. За партою самотньо сидить Світлана. До неї підходять двоє дівчат. Це її однокласнці. Починають насміхатися з дівчинки: забирають окуляри, кидають на підлогу зошити та книжки, топчуть їх. Дівчинка починає плакати.

         І раптом…..СТОП!    

         Ситуація 2.

        Кожен ранок Максима починався з того, що він чув чергову сварку батька та матері. Так сталося і цього разу. Проспавши, він похапцем одягнувся і вибіг на вулицю. Снідати не хотілось, та й ні мама, ні тато не помітять, що його вже нема. Він звик. Адже давно його у сімї не помічали.

         До школи також не хотілося іти. Адже там старші хлопці знову почнуть знущатися з нього: чіпляти на спину образливі прізвиська, давати стусани, ставити підніжки. Було дуже важко, адже пожалітися було нікому…

         Школа. Продзвенів дзвінок на перерву. Із засмученим обличчям Максим вийшов з класу.

         В цей час до нього підійшли троє старшокласників. Почали знущатися, насміхатися. Один з них поплескав Максима по спині, причепивши листок з написом «Вдар мене». Хлопець про це не знав. Максима боляче штовхнули і він упав. Було дуже боляче. На очі навернулися сльози.

 І раптом………СТОП!    

         Ситуація 3.

         Колись Саша жив у щасливій та повноцінній сім’ї. Але після розлучення батьків мати була постійно зайнята. А він так хотів уваги та тепла. Адже він також важко переживав розлучення батьків, хоча і не показував цього. Через це він почав погано вчитися. Часто конфліктував з вчителями та дітьми.

         Цей день у школі не був винятком. Після уроку він побився з однокласником, нагрубив вчительці, яка зробила йому зауваження і як завжди прийшов на уроки не підготовленим. Однокласники Сашка незлюбили і часто насміхалися та глузували з нього, не приймали у спільну компанію. Але він не виказував свого болю через це. Насправді йому було страшно…

         Школа. Уроки давно закінчилися. Всі порозходилися. Сашкові не хотілося іти додому.

         Сашко одягає свою куртку. В цей час до нього підходять двоє старшокласників, пропонують цигарку. Сашко, спочатку вагається, але потім погоджується піти з ними закурити. Виходячи з гардеробу, старшокласники починають вимагати у хлопця гроші. Сашко пояснює, що у нього немає грошей. Хлопців це обурює і вони починають його бити.

         І раптом…….СТОП!     

Питання для обговорення:

1. Чи були труднощі при виконанні завдання? Якщо так, то вчому саме?

2. Які емоції чи переживання ви відчували до дітей, які опинилися у складних ситуаціях?

 

12. Підведення підсумків.

         Тренер. Наше заняття закінчилося. А зараз прошу сказати: "Що вам найбільше запам’яталося?" "Що зможете за необхідності застосувати в житті?" "Чи збулися очікування?"