Програма  визначення

психологічної  готовності  дітей

до  навчання  в  школі

Мета — виявити дітей, що потребують спеціальної уваги до їх розвитку, забезпечити з перших днів їх перебування в школі індивідуальний підхід до них.

Програма ґрунтується на положенні Д.Б. Ельконіна про те, що при вивченні дітей у перехідний період від дошкільного до молодшого шкільного віку «діагностична схема має включати діагностику як новоутворень дошкільного віку, так і початкових форм діяльності наступного періоду» (1981).

Батарея методик, які розраховані на групове обстеження:

1. Методика «Графічний диктант» Д.Б. Ельконіна, що дозволяє окрім функціональної готовності, діагностувати також такі компоненти психологічної готовності, як розвиток довільності (передусім, уміння слухати, розуміти і точно виконувати вказівки дорослого, діяти відповідно до правила, використовувати зразок). Оцінки: 1-4.

2. Методика «Будиночок» — завдання змалювати будиночок, деталі якого складаються з елементів великих літер. Завдання дозволяє виявити вміння дитини орієнтуватися на зразок, точно копіювати його, що передбачає певний рівень розвитку довільної уваги, просторового сприймання, сенсомоторної координації і тонкої моторики руки. В цьому розумінні методику «Будиночок» можна розглядати як аналог завдань № 2 і № 3 тесту Керна-Йірасека (змальовування письмових літер і групи крапок). Оцінки: 0-8.

3. Малюнок чоловічої фігури за пам’яттю — завдання № 1 тесту Керна-Йірасека дозволяє певною мірою визначити інтелектуальний розвиток дитини. Оцінки: 1-4.

4. Модифікація тесту «Ескізи» (запропонований Є.Є. Тунік) — допомагає визначити творчу уяву. Завдання: у кожному квадраті тесту наводиться безліч однакових фігур (кіл); кожну з них треба перетворити на зображення якогось предмета. Час виконання: 6 картинок за 5 хв.
Оцінювання за двома показниками:

а) гнучкість — число зображених класів, категорій, малюнків;

б) оригінальність. Оцінки: 1-5.

Дослідження триває 40-45 хв. Чисельність групи 8-12 чоловік.

Оцінка результатів: 3-4 бали — високий результат;

5-6 балів — вищий середнього;

7-8 балів — середній;

9     балів — нижчий за середній;

10   і вище балів — низький.

Мотиваційна сфера досліджується педагогом при перевірці читання і рахування.

 

Батарея методик, які розраховані на індивідуальне обстеження:

При індивідуальному прийомі дітей до школи психолог може використати таку батарею методик:

1.               Тест Люшера — проективна методика дослідження особистості. «Базується на суб’єктивному відданню переваги кольоровим стимулам. Використовується 8-кольорова таблиця. Бажано застосувати тест на початку та наприкінці бесіди.

2.               Методика «Так і ні» (модифікація відомої дитячої гри «так та ні не говорити») визначає розвиток довільності у дітей.

Щоб правильно відповісти на питання, дитині необхідно постійно тримати в пам’яті умови гри та прийнятий нею намір відповідати певним чином; контролювати свої відповіді, стримувати бажання відповісти словами «так» і «ні» і водночас обдумувати змістовну відповідь. Усе це неможливо без певного розвитку довільності.

Психолог задає питання, серед яких зустрічаються такі, що провокують дитину висловити своє ставлення до школи та навчання. Оскільки в цей момент усі помисли дитини зосереджені на дотриманні правил гри, вона звичайно відповідає щиро. Таким чином, психолог отримує деякі дані про мотиваційну готовність дитини до школи. Можна задавати такі запитання:

1)   Чи хочеш ти піти до школи?

2)   Чи подобається тобі слухати казки?

3)   Чи полюбляєш ти дивитися мультфільми?

4)   Чи хочеш ти залишитися ще на рік у дитячому садку? (Якщо дитина не ходить до дитячого садка, питання формулюється так: «Чи хочеш ти піти до школи не восени, а тільки через рік?»).

5)   Чи полюбляєш ти гуляти?

6)   Чи полюбляєш ти гратися?

7)   Чи хочеш ти навчатися?

8)   Чи подобається тобі хворіти?

9) Тобі подобається робити уроки?

10) Багато хто говорять, що в школі цікаво вчитися. Ти згодний із цим?

11) Щоб добре вчитися треба вміти читати й писати, так?

 

3. Методика Д.Б. Ельконіна з вивчення мотивації дітей (Методика «Беседа о школе»). Психолог говорить дитині: «Знайомі діти мені розповідали, чому вони йдуть до школи»:

а)  тому, що змушують батьки;

б) отримати знання — там цікаво;

в)         бо йдуть друзі;

г)         тому, що виріс;

д)         будуть ставити гарні оцінки, будуть хвалити.

Закінчується цей перелік запитанням: «А ти як гадаєш, хто з них має рацію?»

4. Методика «Хто більше?». Дитину запитують: «Заєць більший за вовка, вовк більший за ведмедя? Хто в цьому випадку більший — заєць чи ведмідь?»

Для того, щоб правильно відповісти на запитання, дитині треба абстрагуватися від власного досвіду і сприйняти певну умовність навчального завдання.

5. Методика «виключення зайвого предмета» (на картках). Дані, отримані за допомогою цієї методики, дозволяють зробити висновки про володіння дитиною операціями узагальнення і абстрагування, про здатність обстежуваного виділяти суттєві ознаки предметів і явищ.

6. Складання фігур з кубиків (9-й субтест методики Векслера) потребує здатності до просторового аналізу й синтезу.

7. Методика «Визначення понять». Виявляє словниковий запас і культуру мови. Якісний аналіз відповідей, отриманих за допомогою цієї методики, дає змогу розкрити особливості характеру мислення та особистісні риси (імпульсивність, егоцентризм, раціоналізм тощо).

8. Методика «Будиночок» (дивись групове обстеження дитини).

9. Рисунок чоловічої фігури за пам’яттю (дивись групове обстеження дитини).

Якщо треба виявити основні типи розвитку дітей 6-7 років «(навчальний, переднавчальний, ігровий тощо), можна скористатися комплексом методик для індивідуального обстеження дітей, запропонованим у методичних розробках для шкільного психолога: «Готовність дітей до школи. Діагностика психічного розвитку і корекція його несприятливих варіантів».

Узагальнивши результати діагностики дітей щодо їх готовності до навчання в школі психолог може рекомендувати такі заходи:

1) записати дитину в перший клас;

2)  відкласти початок навчання на рік;

3)  перевести дитину до спеціальної групи дитячого садка або зарахувати шкільного класу вирівнювання;

4)  направити на медико-педагогічну комісію;

5)  здійснювати індивідуальний  підхід до дитини  з урахуванням  виявлених особливостей її підготовки.

Популярними також є:

·                     Ступінь психосоціальної зрілості (кругозір)

·                     Прогресивні матриці Дж. Равена

·                     Лабіринт

·                     Тест «Чого не вистачає?», розроблений Р. С. Немовим

·                     Тест «Знайди відмінності«

·                     Тест «Десять слів«

·                     Тест «Чого не вистачає?«

·                     Тест «Четвертий — зайвий»

·                     Тест «Класифікація»

·                     Тест «Складання розповіді по картинках»

Література:

1.               Головань Н.О. Ми готові до школи? – Кіровоград, 1993.- 72с.

2.               Измерение интеллекта детей: Пособие для практического психолога/Под ред. Ю.З.Гильбуха. – К., 1992. – 64с.

3.               Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: в 2 кн., Кн. 1 – М, 1999. – 384с.

 

4.               Соколова Ю. Тести на готовність до школи дитини 6-7 років. – К., 2008. – 64с.

 ПРОФІЛАКТИКА БУЛІНГУ В УЧНІВСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Бельмега Оксана Володимирівна, практичний психолог

Великоходацької ЗОШ І-ІІ ступенів

 

Мета: ознайомити учнів з поняттям, формами та структурою булінгу; виховувати почуття емпатії та переживання до дитини, яка зазнає насильства; розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навики відповідальної та безпечної поведінки.

 

Структура тренінгу

№ з/п

Вид роботи

Час, хв

Ресурсне забезпечення

1.

Привітання учасників

5 хв.

 

2.

Вправа «Знайомство»

10 хв.

Квіти, ручки

3.

Вправа «Правила роботи»

5 хв.

Плакат «Правила роботи»

4.

Вправа «Мої очікування»

5 хв.

Плакат "Фруктовий кошик", липучі стікери у формі фруктів, ручки

5.

Інформаційне повідомлення "Що таке булінг"

7 хв.

Мультимедійна презентація

6.

Вправа «Відгадай, хто»

10 хв.

Ілюстративні картки, ватмани, маркери

7.

Вправа «Чарівний мішечок»

10 хв.

Стікери, мішечки, цукерки

8.

Гра-розминка «Хто зайвий»

5 хв.

Атласні стрічки

3 кольорів

9.

Вправа «Чому так стається»

15 хв.

Картки з зображенням стріли, мішені та ока для поділу учасників на 3 групи, ватмани, маркери

10.

Вправа «Скринька безпеки»

15 хв.

Відривні стікери, скринька, фломастери або ручки, загальні рекомендації

11.

Вправа «Я зможу допомогти»

За наявністю часу

Картки з ситуаціями, ватмани, фломастери

12.

Підведення підсумків

5 хв.

 

 

1. Привітання учасників.

Мета: повідомлення теми заняття, установка на роботу.

         Тренер. Доброго дня, шановні учасники тренінгу. Сьогодні ми з вами тут для того, щоб обговорити важливу тему - тему насильства та жорстокості серед учнів.

         Кожному з нас, хоча б раз у житті доводилося зіткнутися з насильством. Воно могло застосовуватися проти вас самих, ви могли бути свідком, або самі ставали тими, хто ображає. Ми поговоримо про насильство та жорстокість, які направлені на одну дитину. Це явище називають булінгом. Сьогодні ми спробуємо зрозуміти почуття жертви булінгу та поведінку агресора. І найголовніше, разом знайдемо шляхи допомоги постраждалій дитині та спробуємо убезпечити себе, щоб не зіграти одну з ролей у булінгу.

         Сподіваюся, вам буде цікаво та пізнавально і ви з користю проведете час.

 

2. Вправа "Знайомство"

Мета: підвищити рівень згуртованості групи, допомогти учасникам тренінгу краще пізнати один одного, створити сприятливу атмосферу.

         Тренер. Пропоную познайомитися в такий спосіб. Кожен по черзі називає своє ім'я (записати своє імя на квіточці) та одну позитивну рису характеру, яка вас найкраще презентує. Риса має бути названа на будь-яку букву з вашого імені.

 

3. Вправа "Правила роботи"

Мета: організація групи та створення можливості ефективної роботи.

         Тренер. Для того, щоб наша робота була ефективною, пропоную прийняти наступні правила, яких ми будемо дотримуватися впродовж нашого заняття.

         ПРАВИЛА РОБОТИ:

1. Говорити від свого імені.

2. Бути доброзичливими і активними.

3. "Піднята рука".

4. Один говорить - усі слухають.

5. "Тут і тепер".

6. Обговорювати дію, а не особу.

7. "Вільна нога".

8. Конфіденційність.

         Запитання до групи:

1. Чи згодні ви з правилами?

2. Чи маєте ще якісь пропозиції?

 

4. Вправа-очікування "Фруктовий кошик"

Мета: формування власної мети діяльності, мотивація та усвідомлення власної відповідальності за досягнення певних результатів.

         Тренер. Наша наступна вправа називається Фруктовий кошик. Пропоную вам на фруктах, написати, а потім озвучити, що ви чекаєте від нашої зустрічі і прикріпити їх до нашого кошика.

 

5. Інформаційне повідомлення "Що таке булінг"

Мета: ознайомити учасників з поняттям булінгу, соціальними ролями у булінгу та стилями їх поведінки.

         Тренер. Сьогодні серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми один до одного.

         Останніми роками визнано поширення такого явища, як шкільний булінг. Отже, що це таке: булінг у перекладі з англійської - хуліганити, грубіянити, визначається, як утиск, цькування, дискримінація. Це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи дітей до іншої дитини або дітей.

         4 головні компоненти булінгу:

- агресивна і негативна поведінка;

- здійснюється регулярно;

- відбувається у відносинах, учасники яких мають неоднакову владу;

- така поведінка є навмисною.

 

         Форми шкільного булінгу:

         фізичний (умисні штовхання, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень та ін.);

         психологічний (насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість)

         Соціальна структура булінгу:

         переслідувач (кривдник, агресор);

         постраждала дитина (жертва);

         спостерігач.

         Зараз ми можемо пригадати, що можливо кожен з нас мав якусь свою роль у булінгу. Наприклад був спостерігачем, але при цьому не задумувався, що є безпосереднім його учасником.

         Як розпізнати жертву:

         діти, які не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків;

          невпевнені в собі діти, замкнуті, мовчазні;

         діти, які мають руде волосся, повні чи худі;

         діти, які уникають певних місць у школі (наприклад, на перерві сидять у класі);

         діти, які часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.

Як розпізнати агресора:

         якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших;

         виділяються зовнішністю, манерою поведінки, одягом;

         вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дітей та дорослих;

         не дуже гарно вчаться;

         мають досить велике коло друзів або однодумців та ін.

Як розпізнати спостерігача:

         діти з кола кривдника;

         однокласники;

         випадкові учні або ін..

Наслідки булінгу можуть бути різноманітні. Їх жертви зазнають чимало страждань. Це і зниження самооцінки, поганий сон та апетит, тривожність, вживання алкоголю, паління, думки про самогубство та інші.

Отже, як бачимо явище булінгу є поширеним, але в наших силах його зупинити і не лишатися осторонь. Адже слід пам'ятати, що сьогодні ти - спостерігач, а завтра - жертва.

 

6. Вправа Відгадай, хто

 

Мета: навчити учасників тренінгу розпізнавати соціальні ролі булінгу.

         Тренер. Зараз ми з вами об'єднаємося у 3 групи.

         Завдання для кожної групи однакове. Ви отримаєте однакову кількість картинок  і спробуєте серед них віднайти жертв булінгу, агресорів та спостерігачів. Кожна група представить свої напрацювання і пояснить, чому вона так думає.

 

7. Вправа "Чарівний мішечок"

Мета: надати можливість учасникам відчути переживання, які виникають у жертви булінгу, виховувати почуття емпатії. Зняти неприємні емоції.

         Тренер. 

         Зараз кожен з вас запише негатавну емоцію, про яку подумав, і вкине її у чарівний мішечок. А з іншого мішечка візьме собі позитивну емоцію.

Питання для обговорення:

1. Чи важко було виконувати вправу?

2. Що ви при цьому відчували?

 

 

 

8. Гра-розминка "Хто зайвий"

Мета: активізувати учасників, зняти неприємні емоції від попередньої вправи, підготувати до подальшої роботи.

         Тренер. Зараз я забираю один стілець. Всі ви, за моєю командою, будете рухатися по колу. По команді: "СТОП" ви повинні знайти собі місце для того, щоб сісти. Це не обов'язково має бути ваш стілець. Той, хто залишиться  стояти - вибуває з гри.

         Після гри. Чи звернув хтось увагу на стрічки, які висять на 3 стільцях? Ці стрічки означають певну соціальну роль у булінгу. Звертаю вашу увагу на те, що дехто з вас, несподівано, встиг побувати у певних ролях. Так, може трапитися з вами і у житті: "Ви не очікуєте, а опиняєтеся у ролі жертви чи можливо агресора".

 

9. Вправа "Чому так стається"

Мета: зʼясувати причини поведінки учасників булінгу.

         Тренер. Ви всі бачите у мене різних кольорів та розмірів картки. Зараз кожен з вас вибере картку. З іншої сторони там є зображення, але ви не можете дивитися самі, що там і показувати комусь з учасників. Картки відкриваєте за моєю командою. Прошу обʼєднатися у групи за малюнками, які є на картках. Дякую. А тепер, як ви думаєте, що означає "стріла?" (агресор), "око" (спостерігач), "мішень" (жертва). Ви знову, мимоволі отримали ролі. А зараз кожна група буде мати своє завдання.

         Група "агресорів" спробує написати причини, які спонукають кривдника себе так поводити.

         Група "жертв" спробує написати причини, чому діти стають легкими мішенями для кривдників.

         Група "спостерігачів" пише причини, чому спостерігачі часто не вмішуються у процес булінгу.

 

10. Вправа "Скринька безпеки"

Мета: формувати в учнів навики відповідальної та безпечної поведінки, спонукати підлітків до пошуку шляхів захисту у небезпечних для них ситуаціях.

         Тренер. Завдання вправи полягає у тому, що кожен з вас повинен подумати і написати:

1. Як захистити себе від булінгу.

2. Що повинна робити дитина у ситуації булінгу.

         Озвучивши свої рекомендації, вкинути їх у спільну "скриньку безпеки".

Тренер записує на ватмані всі, запропоновані дітьми, варіанти.

Рекомендації:

1. Зберігай спокій, дій хоробро та обійди ситуацію.

2. Стримуй гнів.

3. Говори спокійно і впевнено - дай агресору можливість зупинитися.

4. Звернися по допомогу до дорослого, якому довіряєш (це може бути вчитель, психолог чи соціальний педагог).

5. Повідом про булінг когось із дорослих анонімно.

6. Поговори про це з своїм братом, сестрою, знайомими.

7. Відійди в сторону. Це не ознака слабкості!

8. Усунь провокативні фактори.

         ПАМʼЯТАЙТЕ!

Ви маєте право відмовитися робити те, до чого вас примушують силою або образливими, злими словами.

Ваша власність належить тільки вам.

Ви маєте право на допомогу.

• Кожна дитина має право жити вільно, у безпеці, відчуваючи тепло і любов!

 

11. Вправа "Я зможу допомогти"

Мета: вироблення навичок безпечної поведінки у конкретній ситуації, пошук шляхів захисту у ситуації булінгу.

         Тренер. Ви залишаєтеся працювати у підгрупках. Кожна підгрупа отримає певну ситуацію, де здійснюється насильство. Ваше завдання полягає у тому, щоб допомогти жертві та знайти для неї шляхи захисту та безпечної поведінки. Допомогою вам може бути наша "Скринька безпеки" та рекомендації, про які ми говорили у попередній вправі.

         Ситуація 1.

         Вона як завжди сиділа за партою, хоча всі її однолітки метушилися та галасували під час перерви. Світлана спостерігала щодня одну й ту саму картину: дівчатка весело сміються, жартують та кокетливо поглядають на хлопців. Звичайно, адже вони не носять цих потворних окулярів та брекетів на зубах. Через них вона терпіла стільки знущань та насмішок серед однокласників..! Тільки вдома вона могла насолодитися любов’ю та теплом, яке дарували їй її батьки.

         Порожній клас. За партою самотньо сидить Світлана. До неї підходять двоє дівчат. Це її однокласнці. Починають насміхатися з дівчинки: забирають окуляри, кидають на підлогу зошити та книжки, топчуть їх. Дівчинка починає плакати.

         І раптом…..СТОП!    

         Ситуація 2.

        Кожен ранок Максима починався з того, що він чув чергову сварку батька та матері. Так сталося і цього разу. Проспавши, він похапцем одягнувся і вибіг на вулицю. Снідати не хотілось, та й ні мама, ні тато не помітять, що його вже нема. Він звик. Адже давно його у сімї не помічали.

         До школи також не хотілося іти. Адже там старші хлопці знову почнуть знущатися з нього: чіпляти на спину образливі прізвиська, давати стусани, ставити підніжки. Було дуже важко, адже пожалітися було нікому…

         Школа. Продзвенів дзвінок на перерву. Із засмученим обличчям Максим вийшов з класу.

         В цей час до нього підійшли троє старшокласників. Почали знущатися, насміхатися. Один з них поплескав Максима по спині, причепивши листок з написом «Вдар мене». Хлопець про це не знав. Максима боляче штовхнули і він упав. Було дуже боляче. На очі навернулися сльози.

 І раптом………СТОП!    

         Ситуація 3.

         Колись Саша жив у щасливій та повноцінній сім’ї. Але після розлучення батьків мати була постійно зайнята. А він так хотів уваги та тепла. Адже він також важко переживав розлучення батьків, хоча і не показував цього. Через це він почав погано вчитися. Часто конфліктував з вчителями та дітьми.

         Цей день у школі не був винятком. Після уроку він побився з однокласником, нагрубив вчительці, яка зробила йому зауваження і як завжди прийшов на уроки не підготовленим. Однокласники Сашка незлюбили і часто насміхалися та глузували з нього, не приймали у спільну компанію. Але він не виказував свого болю через це. Насправді йому було страшно…

         Школа. Уроки давно закінчилися. Всі порозходилися. Сашкові не хотілося іти додому.

         Сашко одягає свою куртку. В цей час до нього підходять двоє старшокласників, пропонують цигарку. Сашко, спочатку вагається, але потім погоджується піти з ними закурити. Виходячи з гардеробу, старшокласники починають вимагати у хлопця гроші. Сашко пояснює, що у нього немає грошей. Хлопців це обурює і вони починають його бити.

         І раптом…….СТОП!     

Питання для обговорення:

1. Чи були труднощі при виконанні завдання? Якщо так, то вчому саме?

2. Які емоції чи переживання ви відчували до дітей, які опинилися у складних ситуаціях?

 

12. Підведення підсумків.

         Тренер. Наше заняття закінчилося. А зараз прошу сказати: "Що вам найбільше запам’яталося?" "Що зможете за необхідності застосувати в житті?" "Чи збулися очікування?"